Одвічна турбота селянина — вчасно і добре обробити землю, a ona, така неоднакова скрізь, потребує уваги, розуму, спостережливості.
Обираючи місце для поселення, люди уважно придивлялися до цієї місцевості, визначали, який там ґрунт, чи добре захищене від негоди і лихих людей місце, чи легко її, цю землю, обробляти. Це все відбилося в назві села Степок.
Prvý osadníci našiel medzi lesy na veľkej doline, ktoré nebolo veľa stromov a kríkov, Tento pozemok bol vhodný pre pestovanie. Ako stepi. Ale vzhľadom k tomu,, що ця долина була невеликих розмірів, то поселенці назвали її «степок». Пізніше ця назва поширилась і на поселення, яке тут з’явилося.
Перші писемні згадки про село відносяться до 1741 roka, хоч виникло воно раніше.
В середині XIX століття село поділялося на кутки, які називалися: Рокитенці, Голишівка, Норіни, Gorodische, Турчин-шпиль. Проживало у 1863 році в селі 916 muž, z nich — 850 українців, 55 поляків і 11 євреїв. Належало село до володінь Владислава Грушецького.
Церква тут Різдва-Богородична, дерев’яна. Мала 38 десятин землі. Побудована була на місці більш старої у 1847 році на кошти поміщика Діонісія Ячевського, якому належало село Степок в ті часи.
Воно розташоване за 18 км на північний схід від районного центру м. Андрушівки на та 2,5 км від залізничної станції. Чисельність населення через 100 років майже не змінилася, a v 1973 році складала 1128 muž, вони проживали в 356 дворах.
Jurij Andriychuk,Miestna História.. Gorodkivka, Andrušìvskogo-, Región Zhytomyr.