Žitomirskaâ kraj
Online preklad

Internetové reklamné UBU
Štatistiky webu
Návštevníci za posledných 24 hodín


Перший Українськийлипень 1944-травень 1945 р.р. — звільнення Польщі та Німеччини і, головне, взяття Берлінастолиці Німеччини. Напочатку січня 1942 p. в розпал контрнаступу Червоної Армії під Москвою, я був на Північно-Західному фронті в складі Першої ударної армії, яка вела контрнаступ в районі м. Дем’янськ Новгородської області Росії, в якому були оточені війська 16 німецької армії, біля 10 дивізій в кількості понад 70 THS. vojaci a dôstojníci. Це оточення в історії війни називалось Дем’янський «мішок». Північно-західний фронт займав лісово-болотисту місцевість і в цей період, коли літаки і танки розподілялись між фронтами поштучно, цьому фронту нічого з такої техніки не попадало, а однією піхотою і артилерією розгромити німців в цьому «мішку» нам не вдалось. В цьому районі нашим двом арміям довелось вести проти німецьких військ активну оборону до того періоду, коли розпочались великі наступальні операції в кінці 1943 і на початку 1944 p. по ліквідації Ленінградської блокади і звільнення від окупації прибалтійських держав (Естонії, Латвії та Литви). В оборонних боях з обох сторін були значні втрати бійців і військової техніки. Коли було звільнене м. Дем’янськна початку 1944 r., то на німецькому кладовиську було підраховано 90 THS. березових хрестів над могилами загарбників, сотні їх згорівших автомашин, тягачів, літаків тощо. Втрати в людях і техніці на цьому фронті в нашій армії теж були значні, тому що ми вели періодично місцеві наступальні операції і несли при цьому втрати вбитими і пораненими піхотних частин, протитанкових батарей та інших. Авіація і танки у нас були, але дуже мало і вони, v podstate, не давали належної допомоги наземним військам. Майже два роки я брав участь в боях цього фронту в найважчих умовах лісово-болотистої місцевості, чим ми сприяли героїчним захисникам по обороні Ленінграда, розгрому гітлерівських військ під Москвою, Сталінградом та Курськом. Біля стін стародавніх міст Росії: Новгорода, Старої Руси, Холма, Торопця і Дем’янськатисячі і тисячі колишніх радянських воїнів доклали великі зусилля і віддали своє життя за нашу загальну справуПеремогу. Мені нині не віриться, що я пройшов п’ять фронтів окопного життя і вийшов з цього пекла живим. Snáď, це випадковість або така доля моя. За всю війну я був два рази поранений і контужений: в серпні 1942 p. на Північно-Західному фронті в районі м. Дем’янськ і в липні 1944 p. на Другому Прибалтійському фронті в боях за м. Резекне (Латвія). В листопаді 1941 p. в боях за Москву на Волоколамському шосе був контужений. Всі три рази я знаходився на лікуванні в евакогоспіталях різних міст Росії, в тому числі в м. Москві. Після видужання повертався знову на фронт в свою батарею, з якою пройшов бойовий шлях від Москви до Берліну. За своє життя я багато зустрічав труднощів, але не таких, як в умовах Північно-Західного фронту: безкрайні ліси, непрохідні вічні болота, рідкі села, загублені в лісових хащах. Але в той час ми були молоді, виховані на високому патріотизмі, вірні нашій присязі і Батьківщині, для нас був один девіз: смерть або Перемога. Завдяки цьому всі труднощі на війні ми подолали і перемогли німецько-фашистську армію, яка беззастережно капітулювала перед Червоною Армією і арміями наших союзників і над рейхстагом столиці Німеччини — m. Берліна, замайорів червоний прапор нашої Перемоги.

Микола Яцюк,
колишній командир батареї, капітан.
c. Galčin.
Novinky Andrušìvŝini


Internetové reklamné UBU

Internetové reklamné UBU
webové stránky 10 od 10 na základe 95 ocenok. 40 polzovatelskih отзывов.