Žitomirskaâ kraj
Online preklad

Internetové reklamné UBU
Štatistiky webu
Návštevníci za posledných 24 hodín


Днями в приміщенні районної ради відбулося розширене засідання президії районної ветеранської організації, на яке, крім членів президії, були запрошені ветерани Великої Вітчизняної війни, účastníci prívržencov hnutia, Bojovníci-internacionalistov, verejnosť. Prezentované knihy miestny historik-etnograf a. V. Lohanskogo "Patrioti" — про партизанів та підпільників Андрушівщини, які боролися за визволення України в 1941-1944 рр. Перед присутніми виступив сам автор, який розповів про багаторічну дослідницьку роботу, про зустрічі і листування з народними месниками, їх рідними, згадав імена партизанів, з якими спілкувався і чиї спогади увійшли до книги. Йосип Володимирович подякував районній раді, її депутатам за фінансову підтримку. Завдяки їй книга вийшла масовим тиражем і стане посібником для вчителів-істориків, študenti, студентів, краєзнавців. Нижче наводимо перший відгук про видання.
За своє життя я знав багатьох істориків: učitelia, викладачів вищих навчальних закладів, вчених. Та серед них я особливо ціную Миколу Кордона, кандидата історичних наук, колишнього лектора обкому компартії, нині завідуючого кафедрою історії України Житомирського Державного педагогічного університету імені Івана Франка. З такою ж повагою ставлюся до вчителя історії, колишнього директора Андрушівської ЗОШ № 1, Почесного громадянина Андрушівки Йосипа Лоханського. Я вважаю його педагогом з великої літери, істориком від Бога. Prvý, він надзвичайно глибоко і всебічно знає свій предмет і вміло, з належною зацікавленістю і натхненням передавав свої знання учням. До речі, саме його вихованець Михайло Самойлов, закоханий в історію і свого вчителя, в далекому Миколаєві видав книгу, про яку йдеться в цій замітці.
Й. V. Лоханськийісторик акумулятивний, який зі скрупульозністю споглядає, збирає, аналізує і об’єктивно трактує історичні події та факти сучасності. Можна дивуватися і щиро заздрити тому, скільки він опублікував в засобах масової інформації статей з історичної тематики, написав довідку про Андрушівку в «Історії міст і сіл УРСР. Житомирська область». Цю людину вирізняють переповнені високі патріотичні почуття. Будучи щирим білорусом, він усією душею приріс до України, її героїчного народу, до своєї малої батьківщини — Andrušìvŝini.
Підсумок великої пошукової роботикнига Й. V. Лоханського «ПАТРІОТИ. Партизани та підпільники Андрушівщини у боротьбі за визволення України (1941-1944 GG.). З Правдою про Минуле». З усією відповідальністю слід заявити, що своє видання Йосип Володимирович просто вистраждав. Разом зі своїми помічниками, учнями-слідопитами першої школи, він десятиріччями по крупині збирав інформацію про партизанів і підпільників краю у період німецької окупації, відобразив їхню героїчну боротьбу у створеному ним шкільному музеї бойової і трудової слави, що діяв при школі, підготував про них і опублікував у «Новинах Андрушівщини» майже три десятки заміток. Та низький уклін я посилаю йому не стільки за саму книгу, скільки за священну пам’ять про простих і скромних земляків, які в роки лихоліття стали справжніми патріотами, відважними героями, сміливими народними месниками, прикладом беззавітної любові до своєї рідної Вітчизни, свого народу, рідного краю.
Сьогодні читачам дуже важко уявити, як у смертельно страшні роки окупації країни фашистськими нелюдами, коли на кожному кроці чатували арешти, тортури і розстріли ні в чому не винних людей, молоді хлопці і дівчата за власним бажанням, за покликом серця ставали на шлях протесту і боротьби з окупантами, організовувалися в підпільні групи і партизанські загони, свідомо йшли на муки і страждання, а нерідко і на вірну смерть. Хіба це не мужність, не героїзм, не істинний патріотизм?! Й. V. Лоханський, дотримуючись історичної правди, описав подвиги цих здебільшого молодих героїв, їх вчинки, подвиги, почуття.
Мені особливо приємно читати про героїв книги, яких я особисто знав, з якими спілкувався і співпрацював. Це не тільки відважний месник, а й чудовий керівник районної міжколгоспної будівельної організації Ярослав Лялюшко. Це славнозвісний лікар Микола Скачинський, високопорядний, завжди шляхетний директор Крилівської школи Павло Дубровський. Це командир молодіжно-диверсійнї групи Іван Богорад та її комісар Антон Зелінський. Вони часто бували в районі на різноманітних заходах. А на 30-річчя Великої Перемоги разом з ними я відвідав їхню відому партизанську землянку в лісі на Галах, що збереглася з бойових часів. Вони були почесними гостями святкового обіду керівників підприємств і організацій райцентру, що проходив у Павелківському лісі (хоч такі зібрання на той час заборонялися).
На завершення відзначу, що книга Й. V. Лоханського є важливим і об’єктивним джерелом інформації про Велику Вітчизняну війну, партизанський рух та підпілля на нашій рідній Андрушівщині, про історію взагалі, яка нерідко паплюжиться недобросовісними авторами. Видання вкрай необхідне нашій молоді, вчителям. Доцільно, щоб воно було в кожній школі, бібліотеці міста і району.


Internetové reklamné UBU

Internetové reklamné UBU
webové stránky 7 od 10 na základe 85 ocenok. 35 polzovatelskih отзывов.